День рідної мови

“Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї  лапи не положить”. (Пантелеймон Куліш)

Сьогодні, 21 лютого, Україна і світ відзначають День рідної мови. Це свято для кожної країни має особливе значення та покликане сприяти підтримці мови як виразника культурної приналежності кожної людини. Як би банально це не звучало, але мова – це справді душа народу, його інтелектуальний портрет, те єдине і невідворотне, що об’єднує всіх людей, те, чим пишеться історія народу. Тому всі народи світу цього дня будуть особливо монолітні, демонструватимуть красу саме своєї мови, розповідатимуть про те, що саме їхня мова – найдавніша, найсильніша і наймилозвучніша.

Цікавими заходами відзначили  свято рідної мови у Бобринецькому коледжі ім. В.Порика БНАУ. Методист коледжу Смоляр Я.М. провела для студентів І-Б ВППР вікторину, присвячену українській мові «Є мова – є Україна!», в кінці якої учасники отримали абетку побажань.

Викладач української мови та літератури Чорна С.М. провела акцію «Мова – серце нації», де кожен бажаючий висловив свою думку, за що він любить рідну мову.

Корисним для нашої молоді став перегляд кінострічки «Соловей співає. Доки голос має», який презентував керівник благодійного фонду «Добротвір» Геннадій Солдецький.  Це стрічка про українську мову, проте не через призму політики, а історії та лінгвістики. Автори стрічки Леся Воронюк та Сергій Кримський намагаються знайти відповідь на запитання: «Чому спілкуватися в Україні ХХІ століття українською мовою для багатьох громадян є нонсенсом, чому ці громадяни відчувають відторгнення та спротив?».  Їхній фільм є справжнім дослідженням мовного питання в Україні.