Пам’ятаймо!

 

    Оборона Донецького летовища тривала 242 дні — з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го. Донецький аеропорт (ДАП) став символом мужності та незламності українських воїнів. Його героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон. Саме так і з’явилася назва — «кіборги». За найпоширенішою версією, так захисників ДАП називали вороги, які не могли інакше пояснити, чому гарнізон неможливо взяти штурмом.

     20 січня 2015 року терористи підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту, а 21 січня вщухли останні бої за ДАП. За оцінками генерала, Героя України Олега Мікаца, який тоді командував 93-ю окремою механізованою бригадою, утримання Донецького аеропорту мало стратегічне значення та стримувало дії ворога.

    «Найбільші бої за Дебальцеве почалися після того, як упав Донецький аеропорт. І якби там не було українських військових, усе могло закінчитися для України втратою не тільки Дебальцевого, а й інших територій. ДАП сковував сили супротивника», — наголошував Олег Мікац в інтерв’ю ВВС.

    Оборона Донецького аеропорту — це тисячі історій хоробрості та звитяги. Одна з них — утримування протягом двох днів будівлі пожежного депо. Це була група відчайдухів із 90-го аеромобільного батальйону на чолі з Максимом Ридзаничем з позивним «Адам». Разом із ним бій тримали снайпери Віталій Зварич «Рекс», Володимир Коляда «Живчик», Максим Абдуразаков «Абдулла», Анатолій Левчук «Фокс», кулеметник Віктор Левицький «Жмеринка» та боєць з позивним «Вовк». Саме вони стали останнім бойовим підрозділом, який вийшов із ДАП.

    Українські захисники відбили дві атаки противника. Ворог намагався виманити їх із пожежного депо, ведучи переговори нібито від імені комбата Олега Кузьміних, який на той час уже перебував у полоні. Проте «Адам» розпізнав обман. Обходячи своїх, він попередив, що зранку можлива нова атака, і запропонував: хто бажає — може здатися. Усі відмовилися. Тоді командир сказав слова, які стали символом гідності: «Краще вмерти людиною, ніж животіти покидьком». Звуки бою біля пожежного депо привернули увагу українського командування. Зв’язку з останніми оборонцями ДАП не було, тож їм на підмогу направили офіцерів-зв’язківців — В’ячеслава Волобуєва «Окуня» та Максима Бубеля «Єшку». Саме вони змогли вивести групу «Адама» на підконтрольну Україні територію.

     Про подвиг цієї групи заговорили лише після загибелі Максима Ридзанича у березні 2015 року  поблизу селища Опитне Донецької області, де він загинув, рятуючи побратима. У 2021 році захисникові було посмертно присвоєно звання Героя України.

У боях за Донецький аеропорт загинули 97 українських захисників, ще троє вважаються зниклими безвісти. Сьогодні на Донеччині тривають криваві бої таких масштабів, яких Європа не бачила з часів Другої світової війни. Як у 2015 році Донецький аеропорт став символом оборони Донеччини від російських окупантів, так і нині українські міста — зокрема Соледар і Бахмут — залишаються справжніми фортецями, демонструючи всьому світові приклад незламності, стійкості та мужності українського народу. Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо боротися.