Захист та права студента

Вимагають хабара за іспит чи навчання?

 

Що треба робити?

 

 – В жодному разі НЕ ДАВАЙ ХАБАРА!

 – Звернися до органу студентського самоврядування або профспілки вищого навчального закладу (далі – ВНЗ), повідом керівництво ВНЗ.

– Повідом правоохоронні органи. Тобі роз’яснять подальші дії.

– Підготуй докази (аудіо -, відеозапис, свідчення друзів).

– Напиши заяву у поліцію за місцезнаходженням ВНЗ.

 

Що відбуватиметься далі?

 

– Працівники поліції помітять спеціальною фарбою гроші, які група збирається передавати службовій особі ВНЗ. Цей напис буде помітним тільки в ультрафіолетовому світлі. Номери купюр теж перепишуть.

– Правоохоронці можуть встановити відеоспостереження або зафіксувати факт отримання неправомірної вигоди іншим способом, передбаченим законом.

– Подзвони до Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 та додатково отримай правову консультацію.

    

ЗАПАМ’ЯТАЙ! ТИ МАЄШ ПРАВО на освіту без корупції!

 

Що треба знати?

 

Відповідальність за неправомірну вигоду, зокрема хабар, несуть ОБИДВІ СТОРОНИ – і та, що його дає, і та, що його отримує.

Своєчасне добровільне повідомлення про неправомірну вигоду звільняє від кримінальної відповідальності.

Що таке хабар?

 

Відповідно до ст. 368 та ст. 369 Кримінального кодексу України, неправомірна вигода охоплює матеріальні предмети і немайнові вигоди.

Хабар – це різновид матеріальної вигоди. 

 

Як протидіяти домашньому насильству?

 

Домашнє насильство – це

– фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті);

– сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи);

– психологічне (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю);

 – економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися).

 

Хто несе відповідальність за домашнє насильство?

 

 Кривдник з числа таких осіб:

 – подружжя;

 – особи, які проживають (проживали) спільно однією сім’єю;

 – їх родичі;

 – опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі;

 – колишнє подружжя;

 – наречені;

 – особи, які мають спільних дітей.

 

Що робити у разі домашнього насильства?

 

Одразу викликати поліцію – 102!

Звернутися на «гарячу лінію» – 116 – 123 (цілодобово та безкоштовно в межах України)

Якщо Ви стали свідком насильства стосовно дитини – негайно повідомте про це службу у справах дітей!

Захистіть дитину від домашнього насильства!

Найнебезпечніший співучасник домашнього насильства – мовчання!

Стоп Насильство Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено нові механізми захисту від домашнього насильства:

Терміновий заборонний припис

Підстава: ініціатива поліції або заява постраждалої особи

Передбачає для кривдника:

– зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

– заборону на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи;

– заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою.

За невиконання припису – штраф, громадські роботи або адміністративний арешт.

Термін дії припису – до 10 діб.

Обмежувальний припис

Підстава: заява потерпілої особи або її представника, батьків, родичів, органу опіки та піклування.

Рішення про застосування обмежувального припису приймає суд не пізніше 72 годин.

Передбачає для кривдника:

– заборону перебувати у місці спільного проживання  (перебування);

– усунення перешкод у користуванні майном потерпілою особою;

– обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

– заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місцях відвідування постраждалої особи;

– заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею;

 – заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою.

 Термін застосування – до 6 місяців.

 

Де і як отримати допомогу?

 

– безоплатна юридична допомога (захист, представництво у суді, складання документів)

Постраждалим від домашнього насильства гарантується правовий захист, правові послуги призначеного адвоката (юриста) оплачує держава.

Контакти центрів: www.legalaid.gov.ua/ua/local-centres

– психологічна підтримка та соціальні послуги (консультування, кризове та екстрене втручання, соціальний супровід, посередництво тощо) у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, мобільних бригадах соціально-психологічної допомоги

Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14911.html

Контакти мобільних бригад: http://www.msp.gov.ua/news/14910.html

– тимчасовий притулок у центрі соціально-психологічної допомоги, кризовому центрі або притулку для жертв домашнього насильства.

Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14909.html

Потрапити до такого закладу можна, звернувшись до місцевої державної адміністрації або міської ради.

Якщо Ви стали свідком домашнього насильства щодо своїх близьких, рідних, знайомих, звертайтесь до поліції! Ваша небайдужість може врятувати чиєсь життя*

* За статистикою, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть в результаті домашнього насильства.

Згідно з дослідженнями за оцінками експертів менше 23% постраждалих звертаються за допомогою.

Разом зробимо Україну вільною від насильства!

 

Не отримуєш аліменти?

 

Як оформити аліменти за взаємною згодою?

 

Один із батьків може подати заяву за своїм місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про нарахування аліментів на дитину, вказавши розмір та строк. Заява подається особою, яка буде сплачувати аліменти, а не особою, на користь якої сплачуються аліменти. Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

 

Чи потрібно підписувати договір?

 

Такого обов’язку немає, однак батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплат. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

 

У яких випадках слід звертатися до суду?

 

У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

 

Яким може бути розмір аліментів?

 

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. У 2018 році прожитковий мінімум на дітей становить: віком до 6 років: ∙ з 01 січня – 1492 гривні, ∙ з 01 липня – 1559 гривень, ∙ з 01 грудня – 1626 гривень; віком від 6 до 18 років: ∙ з 01 січня – 1860 гривень, ∙ з 01 липня – 1944 гривні, ∙ з 01 грудня – 2027 гривень. Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. При досягненні повноліття найстаршою дитиною аліменти будуть стягуватись за вирахуванням тієї рівної частки, що припала на дитину, яка досягла повноліття. Для зміни розміру аліментів стягував має право звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей. Той із батьків або інший законний представник дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі: на 1 дитину – однієї чверті, на 2 дітей – однієї третини, на 3 і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів. При цьому, розмір аліментів на кожну дитину не повинен перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

 

Чи можна змінити розмір аліментів?

 

Розмір аліментів може бути згодом змінено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

 

Чи можливе дострокове припинення сплати аліментів?

 

Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби. За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

 

Що робити, якщо один із батьків не платить аліменти добровільно?

 

Якщо боржник працює або отримує інші доходи, стягував може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним пенсії, стипендії та інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити виконавчий документ до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна для виконання рішення в примусовому порядку.

 

Як стягнути аліменти з особи, яка проживає або працює за кордоном?

 

     Україною укладено низку міжнародних договорів з надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах, на підставі яких можливо вирішити питання про стягнення аліментів з особи, яка проживає або працює за кордоном. Вимоги щодо складання, оформлення та переліку необхідних документів, а також порядку звернення до компетентного органу іноземної держави, визначаються відповідним міжнародним договором, що застосовується у відносинах між Україною та договірною державою, у якій перебуває боржник.

 

Яка відповідальність за несплату аліментів?

 

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

 Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:

∙ відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;

∙ майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується;

∙ виконавець звертається до суду щодо застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

Важливо:

За ініціативою Мін’юсту посилено відповідальність за несплату аліментів.

З 06.02.2018 р. якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 6 місяців до неплатників застосовуються обмеження щодо:

– виїзду за межі України;

 – керування транспортними засобами;

 – користування зброєю;

 – полювання;

 – вирішення питання про виїзд дитини за кордон.

Вказані обмеження застосовуються тимчасово до погашення боржником суми у повному обсязі.

     Підстава для застосування санкцій: постанова державного виконавця.

За несплату аліментів – суспільно корисні роботи. За наявності заборгованості зі сплати аліментів більш ніж за шість місяців державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення та надсилає його до суду. Термін суспільно корисних робіт до порушника може бути застосовано адміністративний арешт до п’ятнадцяти діб за рішенням суду.

За злісне ухилення від сплати аліментів (наявності заборгованості понад 3 місяці) боржника може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Для цього стягувачу необхідно звернутися до органів Національної поліції за місцем проживання або реєстрації боржника з повідомленням про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 164 Кримінального кодексу України.

Злісне ухилення від сплати аліментів карається:

∙ громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин;

∙ або арештом на строк до 3 місяців;

∙ або обмеженням волі на строк до 2 років.

Якщо таке діяння вчинене особою, раніше судимою за такий злочин:

∙ громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин;

∙ або арештом на строк від 3 до 6 місяців;

∙ або обмеженням волі на строк від 2 до 3 років.

 

Детальну інформацію можна отримати на сайті Міністерства юстиції України http://pravo.minjust.gov.ua/