Вітаємо з Днем Матері!

       У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли травами і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.

      Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить Сонце, розквітає квітка, як тихо світить вечорова зоря і гладить по голівці рідна рука. Це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є у нас найкращого, все від неї, від рідної неньки.

    Материнство…. Святе і прекрасне, оспіване поетами, увінчане художниками. У всіх народів, у всі віки жінка-мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогника. І скільки б не було нам років – нам завжди потрібна мама, її ласка, її погляд. Чарівні викладачки нашого коледжу, гарні матусі взяли участь у цьогорічній селфі-акції «Я пишаюся, що я – МАМА!»

 

Вітаємо зі святом!

     Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Ми вшановуємо пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Україський народ зробив значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.

    Напередодні свята предствники студентського парламенту разом із культорганізатором Бадицею С.Л. побували в гостях та привітали з Днем перемоги учасника війни, ветерана ВВВ Хмаріна Івана Васильовича. Адже надзвичайно важливо для майбутніх поколінь згадувати та вшановувати подвиг тих людей, котрі боролися з нацизмом і перемогли його.

      Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані народи. Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

up